1. (діал.) Те саме, що вишкварки — залишки сала після витоплювання, шкварки.
2. (діал., перен.) Про дуже худу, виснажену людину.
вишкварок
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— порадив хтось i додав: — Ану-бо, вишкварок, додому гиля! — Та ж я кажу, дядю, що вони вискочуть, а вам i не видно буде,образився хлопчик.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”
Частина мови: іменник (однина) |