вишкварки

1. Залишки тваринного жиру після витоплювання, що мають вигляд підсмажених шматочків сала або шкіри, які використовуються як їжа або добавка до страв.

2. (переносно, розм.) Про щось дуже погане, непотрібне, що залишилося після чогось, або про людину, яка виснажила свої сили, здібності.

Приклади:

Приклад 1:
— Як приставиш до вогню борщ та кашу, то вимети хату та накришиш сала на вишкварки до каші, — знов порядкувала Кайдашиха, згорнувши руки, а далі знов полізла на піч, заохала й знов лягла одпочивать. Мотрі стало легше, що свекрушині очі не слідкують за її руками.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 2:
Та годi вам гризтись за маслянi вишкварки! От нещасливий день: послiднiй раз зiбралися, а згоди нема, тiлько сварка.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”