Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “вишколений”; високий ступінь навченості, вихованості, дисциплінованості, досягнутий в результаті систематичного тренування або суворого виховання.
- (Військова справа) –
Сукупність навичок, майстерності та поведінки, що характеризують добре підготовлену, дисципліновану людину або групу людей (наприклад, військовий підрозділ).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вишколеність, р. вишколеності, д. вишколеності, з. вишколеність, о. вишколеністю, м. вишколеності, к. вишколеносте