вишколеність

1. Властивість за значенням прикметника “вишколений”; високий ступінь навченості, вихованості, дисциплінованості, досягнутий в результаті систематичного тренування або суворого виховання.

2. Сукупність навичок, майстерності та поведінки, що характеризують добре підготовлену, дисципліновану людину або групу людей (наприклад, військовий підрозділ).

Приклади:

Відсутні