Древослів

Словник Української Мови

вишівець

[ʋɪʃiʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Уроженець або житель села Вишів (Вишівців) на Волині, що входив до складу Вишівської волості Луцького повіту.

  2. (Історія) –

    Представник українського козацько-селянського повстанського загону, що діяв на Волині під проводом Семена Вишівця (Вишівченка) під час повстання 1594–1596 років.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вишівець, р. вишівця, д. вишівцеві, з. вишівця, о. вишівцем, м. вишівцеві, к. вишівцю

Більше записів