вишенька

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “вишня”: невелика вишня, окремий плід вишні.

2. Розмовна назва декоративного елементу у вигляді невеликої круглої деталі, часто на верхівці капелюха, або схожого прикраси.

3. Переносно: про щось принадне, привабливе, завершальний акуратний штрих (наприклад, “вишенька на торті”).

Приклади вживання

Приклад 1:
Це ще не сльози – це квітуча вишенька, що на світанку струшує росу. Вона в житті зіткнулась з неприємістю: хлопчина їй не відповів взаємністю.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”

Частина мови: іменник (однина) |