Значення
- (Історія) –
Власна назва, що входить до офіційного титулу представників монаршої або знатної особи (наприклад, князівської, герцогської родини), вживається як звертання або вказівка на титул (його/її світлість, вельможність, ясновельможна пані).
- (Література) –
(переносно, книжн., заст.) Висока, виняткова моральна, духовна або інтелектуальна якість; велич, благородство.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вищість, р. вищості, д. вищості, з. вищість, о. вищістю, м. вищості, к. вищосте