виселення

[ʋɪsɛlɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Примусове позбавлення житла, примусове виселення з житлового приміщення, будинку, території, що здійснюється за рішенням суду або інших уповноважених органів.

  2. (Історія) –

    Дія за значенням дієслова “виселити”; насильницьке або примусове переміщення людей, групи населення з місць їх постійного проживання.

  3. (Соціологія) –

    (у переносному значенні) Позбавлення можливості перебувати де-небудь, усунення з певного середовища або кола.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виселення, р. виселення, д. виселенню, з. виселення, о. виселенням, м. виселенні, к. виселення

Більше записів