виселення

1. Примусове позбавлення житла, примусове виселення з житлового приміщення, будинку, території, що здійснюється за рішенням суду або інших уповноважених органів.

2. Дія за значенням дієслова “виселити”; насильницьке або примусове переміщення людей, групи населення з місць їх постійного проживання.

3. (у переносному значенні) Позбавлення можливості перебувати де-небудь, усунення з певного середовища або кола.

Приклади вживання

Приклад 1:
Такі події, як наприклад, епопея челюскінців, переживаються набагато активніше, «особистіше»… Хіба що виселення з Криму після війни разом з татарами і родини моєї двоюрідної сестри Ольги за її вірменське походження глибоко діткнуло матір, але про це — згодом. Післявоєнні репресії «єврейського призову» — т. зв.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |