Значення
- (Лінгвістика) –
Той, хто вириває щось, займається вириванням.
- (Техніка) –
Ручне або механічне знаряддя для виривання (витягування) чого-небудь (наприклад, цвяхів, пнів, зубів).
- (Ботаніка) –
Рослина, яка швидко розростається та витісняє інші види (переносне значення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виривач, р. виривача, д. виривачеві, з. виривач, о. виривачем, м. виривачеві, к. виривачу