виряджання

1. Дія за значенням дієслова “виряджати” — відправлення когось, чогось кудись; спорядження в дорогу.

2. Рідше — те саме, що виряд (у значенні вбрання, одяг).

Приклади:

Приклад 1:
Після першого шоку — типові клопоти й хвилювання: невідомість, тривога за близьких, допити, обшуки, густа пелена інсинуацій і пліток, звільнення з роботи, переслідування родин ув’язнених, загроза психіатричних санкцій, перегодом шукання адвокатів — захід хоча й марний здебільшого, проте конечний, підготовка передач, виряджання до таборів… Увесь «джентльменський набір», добре знаний з відповідної мемуарної літератури. Наведу один промовистий документ, що зберігся в моєму архіві, — мій лист до В. Щербицького з приводу сина Надії Світличної Яреми, якого після її арешту забрали від родичів: ШАНОВНИЙ ВОЛОДИМИРЕ ВАСИЛЬОВИЧУ!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”