Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість або стан, що характеризується вирячкуватістю, тобто викривленістю, викрученою формою, незвичайною вигнутістю, часто з відтінком дивакуватості або химерності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вирячкуватість, р. вирячкуватості, д. вирячкуватості, з. вирячкуватість, о. вирячкуватістю, м. вирячкуватості, к. вирячкуватосте