Древослів

Словник Української Мови

вирубник

[ʋɪrubnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Той, хто займається вирубуванням лісу; лісоруб, дроворуб.

  2. (Техніка) –

    Інструмент (сокира, пила тощо), призначений для вирубування дерев або чагарнику.

  3. (Історія) –

    Застаріла назва робітника на руднику, який займався видобуванням руди, відколюючи її від масиву.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вирубник, р. вирубника, д. вирубникові, з. вирубника, о. вирубником, м. вирубникові, к. вирубнику

Більше записів