вирубка

[ʋɪrubkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова вирубати; результат такої дії — вирізане, вирубане місце, ділянка.

  2. (Геологія) –

    Ділянка лісу, на якій вирубано дерева для лісозаготівель або з іншою метою; лісосіка.

  3. (Техніка) –

    У техніці — заглиблення, виїмка, вирізана частина в деталі, конструкції.

  4. (Географія) –

    У картографії — вирізана частина карти, плану тощо, що містить зображення окремої території.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вирубка, р. вирубки, д. вирубці, з. вирубку, о. вирубкою, м. вирубці, к. вирубко

Більше записів