1. Властивість або стан, що характеризує здатність до виродження, дегенерації; процес погіршення біологічних, моральних чи інших якостей у поколіннях.
2. У математиці (зокрема, теорії графів) — властивість графа, що полягає в існуванні такого порядку його вершин, при якому кожна вершина має не більше певного числа сусідів серед попередніх у цьому порядку; параметр, що вимірює ступінь цієї властивості.