1. Властивість або стан того, що вироджене; дегенерація, деградація, занепад, втрата цінних якостей, притаманних попереднім стадіям розвитку (про явища в природі, суспільстві, мистецтві тощо).
2. У біології: процес або результат спрощення будови та функцій організму, окремих органів або тканин у процесі еволюції.
3. У математиці: окремий, граничний випадок, коли об’єкт (наприклад, крива, фігура) втрачає одну або кілька характерних властивостей, перетворюючись на об’єкт іншого, простішого типу.
4. У фізиці: стан речовини (наприклад, вироджений газ), при якому її властивості суттєво відрізняються від властивостей ідеального газу через квантово-механічні ефекти, що виникають при високій щільності та низькій температурі.