1. Властивість або стан того, що є вирівняним, рівним, розташованим по одній лінії або на одному рівні.
2. У техніці, інформатиці, дизайні — характеристика розташування елементів (тексту, графіки, об’єктів) відносно певної осі, краю або між собою (наприклад, лівостороння, правостороння, центральна вирівняність).
3. У переносному значенні — збалансованість, зрівноваженість, відсутність значних коливань або перекосів (наприклад, вирівняність економічних показників).