виражальність

[ʋɪrɑʒɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Властивість мовних засобів, художніх образів, мистецьких творів або мови в цілому точно, яскраво та переконливо передавати думки, почуття, емоції, ідеї; експресивність.

  2. (Мистецтво) –

    У літературознавстві та мистецтвознавстві — художня якість твору, що полягає у використанні засобів, спрямованих на активне емоційно-чуттєве вплив на сприйняття глядача, слухача або читача.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виражальність, р. виражальності, д. виражальності, з. виражальність, о. виражальністю, м. виражальності, к. виражальносте

Більше записів