Словник Української Мови
Буква
1. Офіційний документ, що містить короткий виклад, витяг або копію з іншого документа, реєстру чи фінансової звітності (наприклад, банківська виписка, виписка з протоколу).
2. Дія за значенням дієслова “виписати” — отримання, оформлення такого документа (наприклад, замовити виписку).
3. (застаріле) Витяг, уривок із тексту, цитата.
Приклад 1:
Виписка з книги Б. Левіна «Юноша»: «В мені, на жаль, ще багато що перетворюється не в діяльну енергію, а у внутрішнє страждання» — так і я» (1947; 5: 28). «Я відчуваю всі вигини талановитих думок, образів, відчуваю особливо гостро художні образи.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”