випрягання

[ʋɪprjɑɦɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Сільське господарство) –

    Випрягання — діал. те саме, що випрягання (від “випрягати”): випряження коней, звільнення їх від упряжі; також — час, коли це відбувається, наприклад, після закінчення роботи в полі.

  2. (Лінгвістика) –

    Випрягання — діал. (від “випрягати” у значенні “виганяти, виштовхувати”) — вигнання, випихання когось, звільнення від когось або чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випрягання, р. випрягання, д. випряганню, з. випрягання, о. випряганням, м. випряганні, к. випрягання

Більше записів