Древослів

Словник Української Мови

випростувач

[ʋɪprostuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій або механізм для надання чомусь прямого положення, випрямлення чогось; те, що випрямляє.

  2. (Медицина) –

    (анатомія) М’яз, основною функцією якого є розгинання, випрямлення частини тіла (наприклад, хребта, кінцівки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випростувач, р. випростувача, д. випростувачеві, з. випростувач, о. випростувачем, м. випростувачеві, к. випростувачу

Більше записів