випрохування

[ʋɪproxuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “випрохувати” — набуття, придбання чогось шляхом блага́ння, наполегливих про́хань або ви́мог.

  2. (Лінгвістика) –

    Розм. Те, що випрохане; предмет або результат такої дії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випрохування, р. випрохування, д. випрохуванню, з. випрохування, о. випрохуванням, м. випрохуванні, к. випрохування

Більше записів