випозичення

1. Дія за значенням дієслова “випозичити”; отримання чогось на певний час із зобов’язанням повернути.

2. (У мовознавстві) Процес або результат запозичення мовних елементів (слів, словосполучень, морфем, синтаксичних конструкцій) з однієї мови в іншу; запозичення.

Приклади:

Відсутні