виповзень

[ʋɪpoʋzɛnʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Зоологія) –

    Той, хто виповз, виповзла (у прямому значенні); істота, що виповзла з якогось обмеженого простору або сховища.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: про людину, яка недавно з’явилася, вийшла на якусь арену діяльності, часто з відтінком зневаги або іронії (наприклад, молодий, недосвідчений кар’єрист).

  3. (Зоологія) –

    У зоології: молода особина комах (зокрема, мух) або інших безхребетних, що недавно виповзла з лялечки або кокона і ще не набула кінцевого забарвлення та твердості покривів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виповзень, р. виповзня, д. виповзневі, з. виповзня, о. виповзнем, м. виповзневі, к. виповзню

Більше записів