Значення
- (Зоологія) –
Той, хто виповз, виповзла (у прямому значенні); істота, що виповзла з якогось обмеженого простору або сховища.
- (Лінгвістика) –
Переносно: про людину, яка недавно з’явилася, вийшла на якусь арену діяльності, часто з відтінком зневаги або іронії (наприклад, молодий, недосвідчений кар’єрист).
- (Зоологія) –
У зоології: молода особина комах (зокрема, мух) або інших безхребетних, що недавно виповзла з лялечки або кокона і ще не набула кінцевого забарвлення та твердості покривів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виповзень, р. виповзня, д. виповзневі, з. виповзня, о. виповзнем, м. виповзневі, к. виповзню