виповнювання

1. Дія за значенням дієслова “виповнювати” — процес наповнення чогось до країв, заповнення вмістища чимось.

2. (у техніці, будівництві) Процес укладання, монтажу або встановлення заповнювача, внутрішнього шару, серцевини або ізоляції у конструкцію (наприклад, заповнення прорізу дверей, віконних блоків, порожнин у стінах).

3. (переносно) Набуття реального змісту, практична реалізація, втілення чогось у життя (наприклад, виповнювання мрій, планів, обіцянок).

Приклади:

Приклад 1:
Так от і тягся процес виповнювання анкети. Андрій своїм тоном, своїм презирством, своєю тонкою іронією змішав цю рудогриву з піском.
— Невідомий автор