Древослів

Словник Української Мови

виплід

[ʋɪplid] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Результат творчої діяльності, праці, роздумів; твір, плід уяви, творіння.

  2. (Історія) –

    (заст.) Потомство, нащадок; дитина.

  3. (Філософія) –

    (перен., рідко) Щось, що народилося, виникло як наслідок певних умов, подій або процесів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виплід, р. виплоду, д. виплодові, з. виплід, о. виплодом, м. виплоді, к. виплоде

Більше записів