виплакування

[ʋɪplɑkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова “виплакати” — тривалий або інтенсивний процес плачу, що призводить до полегшення, виснаження або певного результату (наприклад, виплакати всі сльози).

  2. (Література) –

    (у літературознавстві та фольклористиці) Традиційний обрядовий плач, голосіння, причитання, яке виконується з певною ритмікою та формульністю, зокрема над померлим (наприклад, похоронні виплакування).

  3. (Психологія) –

    (переносно) Важке переживання, страждання, через яке людина проходить, що очищує або змінює її психологічний стан.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виплакування, р. виплакування, д. виплакуванню, з. виплакування, о. виплакуванням, м. виплакуванні, к. виплакування

Більше записів