Властивість або стан того, хто випещений; надмірна розпещеність, зіпсованість унаслідок потакання примхам, надмірної уваги або поблажливості.
випещеність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, хто випещений; надмірна розпещеність, зіпсованість унаслідок потакання примхам, надмірної уваги або поблажливості.
Відсутні