випарка

[ʋɪpɑrkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Хімія) –

    Технологічний процес випарювання, концентрування розчинів шляхом видалення частини розчинника (зазвичай води) при нагріванні, що застосовується в хімічній, харчовій та інших галузях промисловості.

  2. (Техніка) –

    Апарат, установка або відділення виробництва, де здійснюється такий процес.

  3. (Хімія) –

    Розм. Дія за значенням дієслова «випарювати»; результат такої дії — випарений продукт, концентрат.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випарка, р. випарки, д. випарці, з. випарку, о. випаркою, м. випарці, к. випарко

Більше записів