випадання

[ʋɪpɑdɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Дія за значенням дієслова “випадати”: переміщення чогось назовні з певного середовища, простору або зв’язку під дією сили тяжіння або інерції; висипання, витрушування.

  2. (Загальне) –

    (перен.) Випадкове, неочікуване припинення участі в чомусь, виключення з певного процесу, системи або списку (наприклад, випадання з гри, зі списку претендентів).

  3. (Техніка) –

    (техн., інформ.) Раптова відмова, збій у роботі технічного пристрою, системи або програмного забезпечення, що призводить до припинення їх функціонування.

  4. (Геологія) –

    (метеорол.) Атмосферні опади (сніг, дощ, град тощо), що випадають на земну поверхню.

  5. (Хімія) –

    (хім., фіз.) Утворення та осадження твердих частинок (осаду) з розчину або газоподібного середовища в результаті хімічної реакції або зміни фізичних умов.

  6. (Математика) –

    (стат.) Подія, яка може відбутися або не відбутися при реалізації певного комплексу умов; один з можливих результатів випробування або експерименту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випадання, р. випадання, д. випаданню, з. випадання, о. випаданням, м. випаданні, к. випадання

Більше записів