виорювання

[ʋɪorjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “виорювати” — глибоке орання, риття, викопування чогось із землі.

  2. (Лінгвістика) –

    (у переносному значенні) Ретельне дослідження, вивчення, “перекопування” якої-небудь теми, питання або інформації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виорювання, р. виорювання, д. виорюванню, з. виорювання, о. виорюванням, м. виорюванні, к. виорювання

Більше записів