Древослів

Словник Української Мови

винищувач

[ʋɪnɪʃt͡ʃuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Військовий літак, призначений для знищення в повітрі літаків, безпілотників та крилатих ракет противника, а також для завоювання панування в повітрі.

  2. (Загальне) –

    Той, хто винищує когось або щось, знищувач.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. винищувачі, р. винищувача, д. винищувачеві, з. винищувача, о. винищувачем, м. винищувачеві, к. винищувачу

Більше записів