виняток

[ʋɪnjɑtok] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Загальне) –

    Те, що відхиляється від загального правила, звичайного порядку, загальноприйнятих норм; окремий випадок, що не підпадає під загальну закономірність.

  2. (Соціологія) –

    (у множині) Привілейоване становище, особливі права, надані комусь на відміну від інших.

  3. (Філософія) –

    (у логіці та філософії) Положення, яке суперечить загальному твердженню і тим самим спростовує його.

  4. (Інформаційні технології) –

    (у програмуванні та інформатиці) Стан (помилка, нестандартна ситуація), що виникає під час виконання програми і потребує спеціальної обробки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виняток, р. винятку, д. виняткові, з. виняток, о. винятком, м. виняткові, к. винятку

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів