Значення
- (Юриспруденція) –
Той, хто винний у чомусь, хто спричинив щось негативне, небажане або шкідливе.
- (Юриспруденція) –
Той, хто зробив провину, скоїв проступок або злочин; правопорушник.
- (Лінгвістика) –
(у переносному значенні) Причина, джерело чогось (зазвичай негативного).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. винувач, р. винувача, д. винувачеві, з. винувача, о. винувачем, м. винувачеві, к. винувачу