винце

[ʋɪnt͡sɛ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Мистецтво) –

    (в архітектурі) декоративний елемент у вигляді невеликого спіралеподібного завитка, що використовується для прикраси капітелей, карнизів, порталів, переважно в стилі бароко та рококо.

  2. (Мистецтво) –

    (в ювелірній справі та художній обробці металу) тонкий, витончений завиток із дроту, скручений у вигляді спіралі, який є складовим елементом філіграні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. винце, р. винця, д. винцю, з. винце, о. винцем, м. винці, к. винце

Більше записів