винахід

[ʋɪnɑxid] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Нова, раніше невідома технічна конструкція, пристрій, метод або технологія, створені внаслідок творчої діяльності людини для вирішення певного практичного завдання.

  2. (Юриспруденція) –

    Результат винахідницької діяльності, що має свідоцтво (патент) про офіційне визнання його новизни та корисності.

  3. (Мистецтво) –

    (У переносному значенні) Несподіване, оригінальне рішення або знахідка в будь-якій сфері діяльності (наприклад, у мистецтві, організації процесу тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. винахід, р. винаходу, д. винаходові, з. винахід, о. винаходом, м. винаході, к. винаходе

Більше записів