Древослів

Словник Української Мови

вимощування

[ʋɪmoʃt͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “вимощувати” — покриття поверхні (дороги, тротуару, підлоги тощо) твердим матеріалом (бруківкою, каменем, асфальтом, плиткою) для зручності пересування або експлуатації.

  2. (Техніка) –

    Результат такої дії — вимощена ділянка, тверде покриття, настил.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вимощування, р. вимощування, д. вимощуванню, з. вимощування, о. вимощуванням, м. вимощуванні, к. вимощування

Більше записів