Значення
- (Релігія) –
Людина, яка народилася внаслідок благань, молитов до Бога про народження дитини; довгождана дитина, випрошена у Бога.
- (Лінгвістика) –
(У переносному значенні) Той, хто здобув щось (наприклад, милість, прощення) завдяки благанням, покірним проханням.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вимоленець, р. вимоленця, д. вимоленцеві, з. вимоленця, о. вимоленцем, м. вимоленцеві, к. вимоленцю