Значення
- (Юриспруденція) –
Офіційний документ, який містить вимогу банку-кореспондента до банку-кореспондента сплатити одержувачеві певну суму грошей або надати йому акредитив на зазначених умовах, а також доручення одержувачеві цієї вимоги зарахувати суму на рахунок банку, що її видав.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вимога-доручення, р. вимоги-доручення, д. вимозі-дорученню, з. вимогу-доручення, о. вимогою-дорученням, м. вимозі-дорученні, к. вимого-доручення