1. Той, хто вимагає щось, хто висуває вимоги; винувач, позивач (застаріле).
2. У стародавньому українському праві: позивач, стягач, істець; особа, яка порушила судову справу з вимогою про відшкодування збитків або покарання.
Словник Української
Буква
1. Той, хто вимагає щось, хто висуває вимоги; винувач, позивач (застаріле).
2. У стародавньому українському праві: позивач, стягач, істець; особа, яка порушила судову справу з вимогою про відшкодування збитків або покарання.