Значення
- (Ботаніка) –
Властивість або стан, що характеризує здатність рослин (зокрема злакових культур) до вилягання, тобто до полегання стебел на землю під впливом вітру, дощу, через надмірне удобрення, захворювання або особливості сорту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вилягальність, р. вилягальності, д. вилягальності, з. вилягальність, о. вилягальністю, м. вилягальності, к. вилягальносте