вилужений

[ʋɪluʒɛnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Загальне) –

    Який був вилучений, усунений, видалений з певного місця, середовища або кола обігу.

  2. (Хімія) –

    (У хімії, техніці) Про речовину: який був виділений, отриманий у чистому вигляді з суміші або сполуки.

  3. (Історія) –

    (Застаріле) Який був вигнаний, висланий; вигнанець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вилужений, р. вилуженого, д. вилуженому, з. вилуженого, о. вилуженим, м. вилуженім

Більше записів