вилучка

1. Дія за значенням дієслова вилучити; примусове відбирання, відчуження чогось (особливо про майно, кошти).

2. У лексикографії: окремо виділений у словниковій статті фрагмент тексту (слово, словосполучення, речення), що містить заголовне слово та ілюструє його вживання або значення.

3. У поліграфії та текстології: вирізаний із тексту уривок, цитата, яка використовується як ілюстрація чи приклад.

Приклади:

Відсутні