Значення
- (Лінгвістика) –
(розм.) Зрозуміти, усвідомити суть чогось, збагнути, проникнути в суть справи або наміри людини.
- (Лінгвістика) –
(жарг.) Розпізнати, виявити когось або щось, зокрема приховане, замасковане.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я викую, ти викуєш, він викує, ми викуємо, ви викуєте, вони викують