викурювати

[ʋɪkurjuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Зоологія) –

    Виганяти димом, закурюванням (про комах, тварин).

  2. (Хімія) –

    Виготовляти, одержувати шляхом перегонки, сухої перегонки (наприклад, дьоготь, смолу).

  3. (Техніка) –

    Псувати, знищувати щось димом, закурюванням.

  4. (Лінгвістика) –

    Розмовне. Випивати багато, до кінця (переважно про алкоголь).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я викурюю, ти викурюєш, він викурює, ми викурюємо, ви викурюєте, вони викурюють

Більше записів