Словник Української Мови
Буква
1. Отримати щось у власність, повністю сплативши його вартість.
2. Звільнити когось або щось (наприклад, заставлене майно) від певних зобов’язань, боргу або застави шляхом сплати належних грошей.
3. У переносному значенні: спокутувати, загладити провину, гріх.
4. Купити весь наявний запас чогось, усі екземпляри товару.
Приклад 1:
Комаха почував себе винним перед Вер, але він не знав, що йому зробити, щоб викупити свою провину. Почуття провини й ніяковости забарвлювали його взаємини з Вер.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Приклад 2:
— Чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити вiд шевця маминi чоботи?» Рипнули дверi. В хату увiйшов якийсь чоловiк.
— Невідомий автор
Приклад 3:
Смiється життя: заходили люди в Сибiр шукати золота i щастя, думав викупити в них надiли. А люди думали про таємну тайгу, про «священний» Байкал, про невiдомий Сибiр — золотий i арештантський.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”