викуплений
[ʋɪkuplɛnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Юриспруденція) –
Який був викуплений, тобто отриманий назад, звільнений за певну плату (гроші, цінності), що була сплачена.
- (Релігія) –
(У релігійному контексті, переносно) Який був звільнений від гріха або засудження жертвою Ісуса Христа; спасенний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. викуплений, р. викупленого, д. викупленому, з. викупленого, о. викупленим, м. викупленім