Голосно, різко або з натиском вимовляти, промовляти, вигукувати слова чи фрази.
Несподівано, часто зі збудженням або подивом, висловлювати думку, зауваження, яке важко стримати.
викрикувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Жінки здійняли руки до небес і почали викрикувати щось радісно й безтямно, і чоловіки слідом за ними викидали в чорне жовтневе повітря міцно стиснуті кулаки, дякуючи місцевим духам за прихильність та поблажливість і славлячи щойно народжену принцесу Моку — гаранта їхньої безпеки та транзитності, королеву монголів, володарку срібних перснів ФК Шахтар, золотооку сплячу красуню, котра подарувала їм усім надію та сподівання. За всім цим ґвалтом і гамором Кароліна взяла мою руку й пов’язала на зап’ястя тонку червону мотузку.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |