1. Прикметник, що означає: властивий викрикуванню, призначений для викрикування; такий, що виражається голосним вигуком або вигуками.
2. У лінгвістиці (про речення): який виражає сильне почуття (здивування, радість, біль, заклик тощо) і вимовляється з відповідною особливою інтонацією; той самий, що окличний.