Раптово й голосно вимовити, вигукнути щось, зазвичай під впливом сильної емоції (здивування, радості, болю, страху тощо).
викрикнути
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Раптово й голосно вимовити, вигукнути щось, зазвичай під впливом сильної емоції (здивування, радості, болю, страху тощо).
Відсутні