Значення
- (Лінгвістика) –
Довгим або сильним криком довести себе до певного стану (знесилення, втоми, охриплості тощо).
- (Лінгвістика) –
Перен., розм. Скаргами, бурчанням, вимогами досягти свого, змусити інших виконати своє бажання.
- (Психологія) –
Розм. Гучним плачем або криком позбутися напруженого, пригніченого психічного стану, дати вихід емоціям.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я викричуся, ти викричишся, він викричиться, ми викричимося, ви викричитеся, вони викричаться